вітромір

ВІТРОМІ́Р, а, ч.

Прилад для вимірювання сили вітру.

За вікнами нової лабораторії альтернативної енергетики Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна ловлять промені дві невеликі сонячні батареї, на даху шурхочуть лопаті вітроустановки й крутиться вітромір мініатюрної метеостанції (із журн.).

Значення в інших словниках

1. вітромір — вітромі́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. вітромір — -а, ч., метеор. Прилад, за допомогою якого вимірюється сила вітру.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вітромір — ВІТРОМІ́Р, а, ч., метеор. Прилад, за допомогою якого вимірюється сила вітру.  Словник української мови в 11 томах