вітіюватий

ВІТІЮВА́ТИЙ, а, е, книжн.

Те саме, що витіюва́тий.

Вітіювата промова дихала щирістю, добрими почуттями (Л. Старицька-Черняхівська);

Із Києва студент надіслав батькам вітіюватого листа (із журн.);

Меблі для віталень на виставці-продажу були представлені моделями, що втілювали і вітіюватий барочний стиль, і невмирущу класику, і лаконічний модерн (з газ.);

Жінка похилого віку ставила вітіюватий підпис на синьому чеку служби соціального забезпечення (з Інтернету).