в'юнкість
В'Ю́НКІСТЬ, кості, ж.
Властивість за знач. в'юнки́й.
Його проворність та в'юнкість нагадують швидку в'юнкість білки (І. Нечуй-Левицький);
Сама вона в'юнка, струнка – зараз особливо відчувала свою в'юнкість і сягнистість (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)