габардин
ГАБАРДИ́Н, у, ч.
Цупка вовняна тканина з мериносової пряжі, з якої виготовляють легкі пальта, плащі, костюми і т. ін.
Солод був одягнений у костюм і широкий, вільний макінтош світло-сірого, майже білого габардину (М. Руденко);
Коли розворушили ті боєприпаси, знайшли під ними дві комендантові валізи, набиті єдвабами, габардином, годинниками (Микита Чернявський);
Найчастіше із габардину шиють весняно-літні чоловічі й жіночі пальта, а також костюми та деякі види офіцерського обмундирування (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)