габарит
ГАБАРИ́Т, у, ч.
1. Граничний зовнішній обрис якого-небудь предмета (машини, споруди і т. ін.).
Підфарники застосовують для позначення габариту автомобіля на стоянці у нічний час (з навч. літ.);
// Розмір чого-небудь.
У картини “Влітку” [А. Пластова] завеликий розмір. Вона, безперечно, виграла б при меншому габариті (О. Довженко);
Значне збільшення ваги й габаритів причіпних машин знижує економічний ефект застосування їх у виробництві (з наук.-попул. літ.).
2. перев. мн., перен., ірон. Комплекція людини.
– Бідна попадя, на що вже була огрядних габаритів женщина [жінка], і та .. на .. радикуліт якийсь усе жалувалась (Ю. Збанацький);
Незабаром з'явився й він сам, голова. Вантажною [машиною] прибув, вийшов з кабіни, огрядний, ваговитий, габаритів Тараса Бульби (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)