гагат

ГАГА́Т, у, ч.

1. род. у. Мінерал – в'язкий різновид кам'яного вугілля, що містить сланці й бітумні смоли.

У 1781 році в праці Кшиштофа Клюка описано такі утворення, як нафта, смола, бальзам, гагат, бурштин, амбра (з наук.-попул. літ.);

Гагат – чорний або коричнево-чорний камінь (з наук.-попул. літ.);

У давнину гагат називали дзеркалом чорних магів, оскільки вважали, що в його відполірованій поверхні відбиваються потойбічні сили і світи (з наук.-попул. літ.);

Гагат лікує хвороби нирок, печінки, підшлункової залози (із журн.).

2. род. а. Окремий камінь цього мінералу, що використовується як ювелірна прикраса.

Матеріалом для виготовлення прикрас в добу бронзи були різні породи каменю, бурштин, фаянси, гагат, кристалічний гіпс, дерево, шкіра (з наук. літ.);

Із давніх-давен у буддизмі, християнстві й ісламі гагат використовували для виготовлення чоток, бус і амулетів (із журн.).

Значення в інших словниках

1. гагат — гага́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. гагат — -у, ч. Різновид кам'яного вугілля, що легко обробляється і полірується; гірська стверділа смола.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гагат — Бурштин (чорний)  Словник чужослів Павло Штепа
4. гагат — гага́т (від грец. γαγάτης – чорний янтар) різновидність кам’яного вугілля, чорного кольору з матовим блиском. Використовують у ювелірній справі.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. гагат — Тверда, чорного кольору відміна бурого вугілля; легко піддається обробці; використовують для виготовлення прикрас; г. також називають чорним бурштином.  Універсальний словник-енциклопедія
6. гагат — ГАГА́Т, у, ч. Різновид кам’яного вугілля, що легко обробляється і полірується; гірська стверділа смола.  Словник української мови в 11 томах