гажа

ГАЖА́, і́, ж.

1. Пухка розсипчаста порошкоподібна маса вуглекислого кальцію (кальциту), відкладена у водоймищах озерно-болотного типу.

Гажа у вигляді порошку утворюється як туф при вивітрюванні вапняків або доломітів (з наук. літ.);

Гажа може містити в своєму складі також гіпс і домішки глини (з наук.-попул. літ.);

Гажу застосовують для виробництва цементу, вапна, для вапнування ґрунтів тощо (з навч. літ.).

2. Один із різновидів штукатурки.

Гажу застосовують як для чорнового, так і для високоякісного виконання внутрішнього оздоблення житлових і виробничих приміщень (із журн.).

Значення в інших словниках

1. гажа — Га́жа: — оклад [28]  Словник з творів Івана Франка
2. гажа — гажа́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. гажа — -і, ж. Платня, пенсія.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. гажа — (гажа) див. платіж, розплата  Словник чужослів Павло Штепа
5. гажа — Те саме, що і ганч.  Архітектура і монументальне мистецтво