газовий
ГА́ЗОВИЙ¹, а, е.
1. Прикм. до газ¹.
Окопи передових позицій. Тиша. Поволі суне до окопів важка газова хмара (О. Довженко);
Не видно там ніякого руху, хоча газові факели палають потужно, земля всюди забудована, траса перетинає зону суцільних мегаполісів (О. Гончар);
В Україні з-поміж газових родовищ дуже дрібні становлять 41 відсоток (з газ.);
// Який функціонує за допомогою горючого газу.
Над столом висить газова лампа (Марко Вовчок);
Відчувається, що газовий різак для автора не просто технічна назва, а добре знайома, звична річ (з наук.-попул. літ.).
2. Пов'язаний із застосуванням, із дією отруйних газів.
Через п'ять днів усе місто буде віддане під газову дезінфекцію. Ні одної живої істоти тут не буде (В. Винниченко).
ГА́ЗОВИЙ², а, е.
Прикм. до газ².
Дами шелестіли довгими газовими, легкими, як павутина, сукнями (І. Франко);
У газовій косинці, вив'язаній аж трохи грайливо, красуючись у своїх смаглих рум'янцях, стоїть усміхнена, приязна... (О. Гончар);
Четверо гуцулів несли за нею її манатки полонинським схилом униз, потім білий газовий шалик востаннє майнув з-поміж перших дерев пралісу, як верхня половина приспущеного національного прапора (Ю. Андрухович).
Словник української мови (СУМ-20)