газозварювання
ГАЗОЗВА́РЮВАННЯ, я, с.
Зварювання металів шляхом їх плавлення в полум'ї, утвореному згорянням суміші горючого газу з киснем.
Перші газопроводи були на гвинтових та хомутових з'єднаннях, пізніше з'єднання виконували ацетиленовим газозварюванням (з наук. літ.);
До вогневих робіт належать: газозварювання, електрозварювання, бензо- та газорізання, паяльні роботи, варка бітуму та смоли, механічна обробка металу з утворенням іскор (з наук.-попул. літ.);
Суть процесу газозварювання полягає в тому, що зварювані деталі нагрівають вогнем до температури плавлення й утворюється міцне з'єднання (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)