газон
ГАЗО́Н, у, ч.
Ділянка землі з рівно підстриженою травою в парку, саду, на бульварі і т. ін., а також трава, засіяна на цій ділянці.
На зеленому свіжому газоні скрізь темніли розкидані, неначе ялинки, темно-зелені кущі туй, ясніли плямами клумби квіток (І. Нечуй-Левицький);
На просторому подвір'ї перед ґанком був невеликий газон, а далі господарські будинки (Н. Кобринська);
Всі квіти й деревця полито .. Клумби й газони прополото (В. Кучер).
△ (1) Маврита́нський газо́н – газон із квітучих трав'янистих рослин.
Мавританські газони засівають однорічними й багаторічними травами з різними термінами цвітіння (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)