газосховище
ГАЗОСХО́ВИЩЕ, а, с.
1. Споруда для зберігання газу (див. газ¹ 1) та регулювання його подачі.
Підземні газосховища споруджують у попередньо герметизованих пористих породах на глибині до 1200–1300 м (з наук. літ.);
Газосховища дають змогу згладжувати добову, тижневу та сезонну нерівномірність відбирання газу з магістральних газопроводів (із журн.).
2. Спеціально пристосоване приміщення для захисту людей від дії отруйних і задушливих газів.
Мешканці кинулися в газосховища, в підвали, в льохи .. За добу місто стало пустелею (О. Донченко);
Газосховища створювалися в період від другої половини 1910 року до 1930-х років під враженням від газових атак Першої світової війни (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)