гакаборт
ГАКАБО́РТ, а, ч., мор.
Верхня заокруглена частина корми або кормового краю судна.
Основною рисою данських військових кораблів XVII ст. стала транцева корма з високим і вузьким гакабортом, що прикрашався розписом і позолоченим різним декором (з наук.-попул. літ.);
На гакаборті під час стоянки та руху судна запалюється білий вогонь (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)