Словник української мови у 20 томах

гакаборт

ГАКАБО́РТ, а, ч., мор.

Верхня заокруглена частина корми або кормового краю судна.

Основною рисою данських військових кораблів XVII ст. стала транцева корма з високим і вузьким гакабортом, що прикрашався розписом і позолоченим різним декором (з наук.-попул. літ.);

На гакаборті під час стоянки та руху судна запалюється білий вогонь (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гакаборт — гакабо́рт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. гакаборт — -а, ч. Верхня закруглена частина кормового краю корабля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гакаборт — гакабо́рт (голл. hakkebord) верхня закруглена частина кормового краю корабля.  Словник іншомовних слів Мельничука