Словник української мови у 20 томах

галаліт

ГАЛАЛІ́Т, у, ч.

Рогоподібний пластик, який використовують у виробництві ґудзиків, пряжок і т. ін.

Галаліт отримують у результаті оброблення формаліном суміші казеїну, сечовини і пластифікатора (з наук. літ.);

Для створення колекції біжутерії дизайнер використовувала галаліт, кольоровий бакеліт та інші матеріали (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. галаліт — галалі́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. галаліт — -у, ч. Один із видів білкового пластику.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. галаліт — галалі́т (від грец. γάλα – молоко і ...літ) роговидний білковий (переважно на основі білків молока) пластик, застосовуваний у виробництві ґудзиків, пряжок тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука