галстук
ГА́ЛСТУК, а, ч.
Стрічка, смужка тканини, яку пов'язують під коміром сорочки, блузи і т. ін. вузлом або бантом; краватка.
Комірчики й сорочка, чорний блискучий галстук на шиї були засмальцьовані, аж блищали проти сонця (І. Нечуй-Левицький);
На білосніжній маніжці чорнів галстук-метелик (О. Донченко);
На хлопчикові шовковий галстук, охайна сорочечка, картузик, полотняні штанці – все мокре, як хлющ (Ю. Яновський);
Доктор Зінгер вийняв з несесера й поклав на стіл шовковий галстук-самов'яз (Ю. Смолич).
(1) Піоне́рський га́лстук <�Піоне́рська крава́тка> – трикутна червона хустина, яку носять піонери (у 3 знач.) на шиї, зав'язуючи довгі її кінці вузлом.
Враз тісно стало в хаті, замайоріли червоні піонерські галстуки, шибки задзвеніли від дзвінких голосів (О. Донченко);
– Шкода, коли б наш досвід, здобутий такою ціною, пропав, загубився. Хто знає? Можливо, він ще колись придасться тим, що ходять нині в піонерських краватках (О. Гончар);
На сцені .. стояло сорок ще зовсім юних музикантів – хлопчиків і дівчаток – з скрипками в руках. В білих сорочечках і в білих блузках, з червоними піонерськими галстуками (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)