галузонька
ГАЛУ́ЗОНЬКА, и, ж.
Пестл. до галу́зка.
Повішу я колисоньку На зелену галузоньку. Вітерець буде повівати, Тебе, дитя, колисати (з народної пісні);
Є у лісі галузонька (Сл. Гр.);
* Образно. Народе мій, Твої діла – То і мого життя горіння. Я лиш галузонька мала Твого прадавнього коріння (Д. Луценко).
Словник української мови (СУМ-20)