галунний
ГАЛУ́ННИЙ¹, а, е.
Прикм. до галу́н 1.
Для фільтрів застосовують сітки галунного полотняного і простого (квадратного) плетіння (з наук. літ.);
Найурочистішим із усіх дівочих уборів XVIII ст. була коруна – твердий вінець у вигляді опуклого обруча із прорізним візерунком. Вона мала околицю, найчастіше галунну (з наук.-попул. літ.).
ГАЛУ́ННИЙ², а, е.
Прикм. до галу́н 2.
Галунні мінерали зустрічаються у вигляді тонкозернистих і землистих мас та дрібних кристалів (з наук. літ.);
При випаровуванні природних водних розчинів утворюється і нагромаджується галунний камінь алуніт (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)