галіфе
ГАЛІФЕ́, невідм., с.
Штани особливого крою, що обтягують литки та коліна і дуже розширюються на стегнах.
Дорош, заклавши в галіфе руки і навіть трішечки зіп'явшись навшпиньки, розглядав фотографії на стіні, заведені в одну велику рамку (Григорій Тютюнник);
Черниш був у новому кітелі, в синьому з кантами галіфе, в артилерійському кашкеті (О. Гончар);
На ньому якось незграбно, ніби на виріст, висіла темно-зелена форма з портупеями, стовбурчилися, ніби під вітром, штани-галіфе і блистіли юхтові чоботи (М. Матіос).
Словник української мови (СУМ-20)