гангрена
ГАНГРЕ́НА, и, ж., вет., мед.
Змертвіння будь-якої ділянки тіла або органа, зумовлене порушенням кровообігу внаслідок відмороження, опіків, ран і т. ін.
Денис Ісакович ушкодив свій нарив, і на нозі йому прикинулась гангрена (М. Рильський);
Гангрена розвивається в тканинах, що стикаються із зовнішнім середовищем (кінцівки, кишечник та ін.) (з наук. літ.);
* У порівн. Небо мертве, холодне і чорне, Мов гангрена страшна (Микола Чернявський).
△ (1) Га́зова гангре́на – тяжке інфекційне захворювання, що спричиняється анаеробними мікробами і супроводжується утворенням газів та отруєнням організму.
Страшна газова гангрена вразила його руку (О. Довженко);
Профілактика газової гангрени полягає у проведенні своєчасного кваліфікованого первинного хірургічного оброблення всіх забруднених ран (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)