ганчірковий
ГАНЧІ́РКО́ВИЙ, а, е.
Прикм. до ганчі́рка 1, 2.
Із ганчіркової макулатури роблять безкислотний папір (картон) (з навч. літ.);
// Зробл. з ганчірки (у 1 знач.).
Омелько .. підхопився і швидко ступив до печі. Без усяких слів простяг руку на піч і взяв у дівчинки ганчіркову ляльку (Ю. Логвин).
Словник української мови (СУМ-20)