гаптувати
ГАПТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що.
Вишивати шовковими, вкритими тонким шаром золота або срібла, нитками різного ґатунку.
Шевці, підобгавши ноги під себе, ледве помітні з-за купи товару, гаптували капці сріблом та золотом (М. Коцюбинський);
* Образно. По другий бік кам'яної огорожі місяць гаптує сріблом кручену стежку до моря (О. Донченко);
// Взагалі вишивати.
Вишивала, гаптувала Синім шовком мій кисет, У дорогу виряджала Найдорожчого за все (М. Шпак);
* Образно. І хай минуле виє вовком І по-гадючому шипить, – Ми радісним гаптуєм шовком Тканину років і століть (М. Рильський).
Словник української мови (СУМ-20)