гарбузячий
ГАРБУЗЯ́ЧИЙ, а, е, діал.
Гарбузовий (у 1 знач.).
Зрештою Андрій не витримав: підбіг до дітей, вихопив у одного гарбузячу дудку й почав їх тіпати нею по плечах (С. Васильченко);
На Буковині гарбузячий малай готували з суміші кукурудзяної крупи або борошна й м'якоті білого гарбуза (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)