гардина
ГАРДИ́НА, и, ж.
Занавіска на все вікно.
Крізь вибиті вікна дивилась на мене пустка, забуті гардини у павутині, висяча лампа на тріснутій стелі (М. Коцюбинський);
У вікна крізь білі гардини вже зазирало сонце (П. Панч);
Казали, що генерал не переносить денного світла і ховається від нього за глухими гардинами кабінету (В. Владко).
Словник української мови (СУМ-20)