Словник української мови у 20 томах

гарма-дарма

ГА́РМА-ДА́РМА, присл., діал.

Даремно, марно, без причини.

Причепився гарма-дарма, видивився, що я гарна (Сл. Гр.);

– Хай йому частець, отак тут за гарма-дарма чапіти (У. Самчук);

Майже цілий той день їхав він гарма-дарма – не траплялось йому по дорозі нічого, вартого згадки (М. Лукаш, пер. з тв. М. Сервантеса).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гарма-дарма — присл., діал. Даремно, марно, без причини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гарма-дарма — див. даром  Словник синонімів Вусика
  3. гарма-дарма — Га́рма-да́рма і гарма́-дарма́, присл. га́рма-да́рма і гарма́-дарма́, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. гарма-дарма — ГА́РМА-ДА́РМА, присл., діал. Даремно, марно, без причини. Причепився гарма-дарма, видивився, що я гарна (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  5. гарма-дарма — Гарма-дарма нар. Напрасно, безъ всякаго повода. Напався на мене гарма-дарма. Причепився гарма-дарма, задивився, що я гарна. н. п.  Словник української мови Грінченка