гаспид
ГА́СПИД, А́СПИД, а, ч.
Те саме, що чорт.
Несамовито загарчав гаспид... (Марко Вовчок);
– Ти, шайтан турецький, .. самого гаспида внук і всього світу й підсвіту блазень (О. Гончар);
// Уживається як лайливе слово.
Царю проклятий, лукавий, Аспиде неситий! Що ти зробив з козаками? (Т. Шевченко);
– Гармати у цих гаспидів добрі, здорові, – з нашого добра накували (М. Старицький);
– Не чіпайте гірків, гаспиди окаянні! Огірочки наші по десятці за кіло йдуть! (А. Крижанівський).
◇ (1) Де в га́спида – уживається перев. для вираження здивування, роздратування з приводу появи або відсутності когось або чогось.
І де вона в гаспида взялася в корчмі? (І. Нечуй-Левицький);
– Шкода, що немає музики! – знову чує Пилипко. – Де в гаспида подівся наш музика? (Панас Мирний);
До чо́рта (до га́спида, до хрі́на) див. чорт;
У чо́рта (у бі́са, у га́спида) див. чорт;
Хай (неха́й) йому́ (їй, їм і т. ін.) чорт (сім чорті́в, біс, га́спид і т. ін.), див. чорт;
Чорт (ді́дько, дия́вол, біс, га́спид і т. ін.) [його́ (тебе́, їх і т. ін.)] [ду́шу] зна́є (зна) див. чорт;
Яки́й (рідше кий) чорт (га́спид, хрін)! див. чорт;
Яко́го чо́рта (бі́са, га́спида) див. чорт.
Словник української мови (СУМ-20)