гачкуватий
ГАЧКУВА́ТИЙ, а, е.
Подібний до гачка, схожий на гачок.
Орел підвівся на свої міцні високі ноги з великими гачкуватими пазурами (З. Тулуб);
Ніс у нього [хлопця] був гачкуватий, як у шуліки, а зуби щирилися (О. Іваненко);
* Образно. Несподівано погляд чоловіка перемістився із зірок на шибу, де біліло обличчя Юрка. Його очі майже фізично вчепилися у того гачкуватими кігтиками (Л. Дереш).
Словник української мови (СУМ-20)