гаївка
ГАЇ́ВКА, и, ж., етн.
Українська народна обрядова пісня; веснянка.
А на Великдень – сидимо ми з дівчатами на вулиці. Сидимо, веснянок та гаївок співаємо (О. Кониський);
У сні грали великодні дзвони й лунали гаївки (Б. Лепкий);
Своїм ліризмом і гумором рогуленьки споріднені з наддніпрянськими веснянками і галицькими гаївками (з наук. літ.);
Колядки, щедрівки, веснянки, гаївки, далі обжинкові пісні, пісні весільні – це форми музичної творчості українського народу (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)