гексахлоретан
ГЕКСАХЛОРЕТА́Н, у, ч., хім.
Органічна речовина у вигляді безбарвних кристалів, яка використовується як замінник камфори у виробництві нітрату целюлози, інтенсифікатор світіння піротехнічних сполук і т. ін.
Гексахлоретан застосовують у медицині для лікування гельмінтозів, а в хімічній промисловості – для виготовлення пластмас і як димоутворювач (з наук.-попул. літ.);
Гексахлоретан гідролізується твердим лугом при 200 °С та вище (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)