Словник української мови у 20 томах

гельмінтоз

ГЕЛЬМІНТО́З, у, ч., бот., вет., мед.

Хвороба людей, тварин та рослин, викликана гельмінтами.

Для профілактики холодової алергії слід своєчасно лікувати гайморит, тонзиліт, холецистит, гельмінтоз, карієс зубів тощо (з наук.-попул. літ.);

Досі найкраще вивчене питання дезінвазії пасовищ і приміщень при гельмінтозах (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гельмінтоз — гельмінто́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. гельмінтоз — -у, ч. Хвороба людей, тварин і рослин, спричинена гельмінтами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гельмінтоз — ГЕЛЬМІНТО́З, у, ч. Хвороба людей, тварин та рослин, викликана гельмінтами. Досі найкраще вивчене питання дезинвазії пасовищ і приміщень при гельмінтозах (Профіл. захвор.., 1955, 132).  Словник української мови в 11 томах