Словник української мови у 20 томах

геліоколектор

ГЕЛІОКОЛЕ́КТОР, а, ч.

Пристрій, признач. для поглинання сонячної енергії та для подальшого її перетворення в теплову енергію; сонячний колектор.

Збільшення товщини теплоізоляції з 30 до 50 мм приводить до збільшення ефективності геліоколектора майже на 6 % (з наук.-техн. літ.);

Теплова труба вакуумного геліоколектора має такі характеристики, які дозволяють сприймати низькотемпературне тепло (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)