Словник української мови у 20 томах

гематин

ГЕМАТИ́Н, у, ч., біол.

Залізовмісний пігмент крові.

Гематин – це хімічна похідна гему, яка утворюється в результаті справжнього окиснення атома заліза; при цьому залізо з двовалентного стає тривалентним (з наук.-попул. літ.);

Гематин – це пігмент, який забарвлює кров у червоний колір. Він є невіддільною частиною організму та бере участь у його нормальному функціонуванні (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гематин — -у, ч. Залізовмісний пігмент, продукт розпаду гемоглобіну.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гематин — гемати́н [від грец. αίμα (αίματος) – кров] залізовмісний пігмент, продукт розпаду гемоглобіну.  Словник іншомовних слів Мельничука