Словник української мови у 20 томах

гематоген

ГЕМАТОГЕ́Н, у, ч., фарм.

Лікувальний препарат із крові тваринного походження, що містить залізо.

– Всі аптеки .. одержали для продажу .. гематоген, печінковий екстракт проти недокрів'я (В. Кучер);

За батареєю напохваті тримав [невизнаний геній] чвертку коньяку і надламану плитку гематогену (Є. Пашковський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гематоген — гематоге́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. гематоген — -у, ч. Лікувальний препарат із крові, в складі якого є залізо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гематоген — гематоге́н (від гемато... і ...ген) лікарський препарат, який виготовляють з крові забійної худоби. Застосовують при недокрів’ї, виснаженні організму тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. гематоген — Гематоге́н, -ну, -нові (гр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гематоген — ГЕМАТОГЕ́Н, у, ч. Лікувальний препарат із крові, в складі якого є залізо. — Всі аптеки.. одержали для продажу.. гематоген, печінковий екстракт проти недокрів’я (Кучер, Чорноморці, 1956, 153).  Словник української мови в 11 томах