генеральша

ГЕНЕРА́ЛЬША, і, ж., розм.

Дружина генерала.

Взяли її гарненько одягли Та у неділю й повінчали, І генеральшею назвали, І цугом в Київ повезли (Т. Шевченко);

– Ви їдете в Париж? – вражено повернулася генеральша до Діденка (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. генеральша — генера́льша іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. генеральша — -і, ж., розм. Дружина генерала.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. генеральша — ГЕНЕРА́ЛЬША, і, ж., розм. Жінка генерала. Взяли її гарненько одягли Та у неділю й повінчали, І генеральшею назвали, І цугом в Київ повезли (Шевч., II, 1953, 220); — Ви їдете в Париж? — вражено повернулася генеральша до Діденка (Головко, II, 1957, 485).  Словник української мови в 11 томах
4. генеральша — Генеральша, -ші ж. Генеральша. Грин. ІІ. 294. За балом бал у генерала. За генеральшою чимала орда панів і паничів. Шевч. 553.  Словник української мови Грінченка