генсле
ГЕ́НСЛЕ, невідм., с.
1. Польський народний смичковий інструмент із дерев'яним видовбаним корпусом та 3–4 струнами.
Звук генсле – різкий та яскравий – видобувають лукоподібним смичком (з наук.-попул. літ.);
Наш гудок і польський генсле мали квінтовий стрій струн (з наук.-попул. літ.).
2. Загальна назва старовинних польських інструментів, подібних до гусел.
Колишні назви інструментів генсле до нас не дійшли (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)