геотектоніка
ГЕОТЕКТО́НІКА, и, ж.
Наука, що вивчає процеси, які зумовлюють розвиток структури Землі.
Під впливом космічних факторів нового циклу змін, зокрема сонячного вітру, відбувається чергова перебудова клімату, геотектоніки та магнетизму Землі (з наук. літ.);
Сучасний переважний напрямок розвитку геотектоніки, науки про рухи мас Землі й відповідних їм структур, виходить із припущення внутрішньої причинності рухів земної кори, тобто враховує обертовий рух Землі (з наук. літ.);
Досліджено геотектоніку і перспективи нафтогазоносності Карпатського регіону (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)