Словник української мови у 20 томах

геохора

ГЕОХО́РА, и, ж., геогр.

Тип географічного ландшафту, що охоплює групу просторово об'єднаних природно-територіальних комплексів.

У природі простежується просторова інтеграція: кожна геохора охоплює декілька підлеглих їй геохор (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. геохора — геохо́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. геохора — -и, ж. Географічний ландшафт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. геохора — геохо́ра (від гео... і грец. χώρα – простір) географічний ландшафт.  Словник іншомовних слів Мельничука