геохімія
ГЕОХІ́МІЯ, ї, ж.
Наука про хімічний склад, закони поширення, поєднання та руху атомів хімічних елементів у земній корі.
Геохімія допомагає нам зрозуміти, як виникають нові гірські породи й утворюються мінерали, як під дією води вони руйнуються і, розчиняючись у ній, знову стають рухомими (з наук.-попул. літ.);
В. І. Вернадський був основоположником геохімії, біогеохімії, гідрогеохімії, учень про ноосферу і біосферу (з наук.-попул. літ.);
// чого. Особливості хімічного складу земної кори в певному регіоні або геологічних структурах певного типу.
Геохімія галогенезу вивчає процеси міграції хімічних елементів, що призводять до формування родовищ солей. (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)