гер
ГЕР¹, а, ч.
Ввічливе звертання або йменування чоловіка у німців та інших німецькомовних народів, що вживається звичайно перед прізвищем.
– Гер бортмеханік! – звернувся штурман до Пранека (Іван Ле);
Міллер збентежився .. – Ви, гер Новиков, не розумієте одного: міць нашої держави в однодумстві (Р. Іваничук).
ГЕР², а, ч.
Повстяна юрта; національне житло монголів і бурятів.
З урахуванням того, що гер легко перевозиться, швидко ставиться практично в будь-якому місці, не дивно, що його повсюдно використовують для прийому туристів (з наук.-попул. літ.);
За багато століть кочовим народом конструкція гера відпрацьована до дрібниць і освячена традиціями, правилами (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)