гергепа

ГЕРГЕ́ПА, и, ч. і ж., діал., зневажл.

Велика незграбна людина (перев. про жінку).

Европейці [європейці] охоче брали гроші, але чудної істоти все ж таки не розуміли. А гергепа присідала перед ними, по-панськи обмахувалась віялом (В. Винниченко);

Мар'яна хотіла була навздогін обізвати сестру гергепою, та стрималась (І. Вирган).

Значення в інших словниках

1. гергепа — -и, ч. і ж., діал., зневажл. Велика незграбна людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. гергепа — див. вайлуватий  Словник синонімів Вусика
3. гергепа — ГЕРГЕ́ПА, и, ч. і ж., діал., зневажл. Велика незграбна людина. Мар’яна хотіла була навздогін обізвати сестру гергепою, та стрималась (Вирган, В розп. літа, 1959, 315).  Словник української мови в 11 томах