германізм

ГЕРМАНІ́ЗМ, у, ч., лінгв.

Слово або зворот, запозичені з німецької мови.

Сучасники Котляревського, Гулака-Артемовського, Квітки .. пишуть ще старою слов'янською мовою, засміченою польонізмами [полонізмами] та германізмами (М. Зеров);

Внаслідок контактів української мови з іншими слов'янськими і неслов'янськими мовами лексика західнополіського говору поповнилася германізмами (з наук. літ.);

Через західнослов'янське літературне посередництво до української мови потрапляли латинізми, германізми і власне західнослов'янізми (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. германізм — германі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. германізм — -у, ч. Слово або зворот, запозичені з німецької мови.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. германізм — Германі́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. германізм — ГЕРМАНІ́ЗМ, у, ч. Слово або зворот, запозичені з німецької мови.  Словник української мови в 11 томах