геройський

ГЕРО́ЙСЬКИЙ, а, е.

1. Те саме, що герої́чний 1.

Козацтво його [Палія] шанувало, а нарід, зачувши про його геройські подвиги, став уважати його “характерником” (І. Нечуй-Левицький);

[Семен:] Загинув Андрій. Геройською смертю загинув (З. Мороз);

– Геройська робота, – сказав він, з повагою поглядаючи на Михайла Гайворона (В. Собко).

2. розм. Відважний, хоробрий, здатний на подвиги.

– Поглянь, який у тебе геройський мужик у дворі, а ти долю гнівиш! – показав Кирило на Дениса (О. Копиленко);

Жінки нишком витирали сльози, бо не хотілося їм, щоб умирав отакий геройський дід (Григорій Тютюнник).

3. розм. Належний героєві.

Геройська відзнака.

Значення в інших словниках

1. геройський — геро́йський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. геройський — -а, -е. 1》 Те саме, що героїчний 1). 2》 розм. Відважний, хоробрий, здатний на подвиги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. геройський — див. вродливий; хоробрий  Словник синонімів Вусика
4. геройський — ГЕРОЇ́ЧНИЙ (властивий героєві), ГЕРО́ЙСЬКИЙ, ЗВИТЯ́ЖНИЙ уроч., ДО́БЛЕСНИЙ уроч., ЗВИТЯ́ЖНИЦЬКИЙ уроч. Сотні очей пристрасно стежили за цим героїчним переходом танків по дну чужої річки (О. Гончар); (Семен:) Загинув Андрій. Геройською смертю загинув (З.  Словник синонімів української мови
5. геройський — Геро́йський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. геройський — ГЕРО́ЙСЬКИЙ, а, е. 1. Те саме, що герої́чний 1. В геройській боротьбі проти, поліції і царських військ.. робітники привернули на свою сторону більшу частину солдатів петербурзького гарнізону (Ленін, 23, 1950, 323); [Семен:] Загинув Андрій.  Словник української мови в 11 томах
7. геройський — Геройський, -а, -е Геройскій. К. Бай. 64.  Словник української мови Грінченка