гессенський

ГЕ́ССЕНСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до ге́ссенці і Гессен.

У роки Тридцятилітньої війни козацька кіннота наводила жах на супротивника своїми східними тактичними прийомами бою, завдяки яким вона завдала нищівних поразок трансильванським та гессенським військам (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. гессенський — ге́ссенський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гессенський — -а, -е. Прикм. до Гессен. Гессенський університет.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гессенський — ГЕ́ССЕНСЬКИЙ, а, е : ∆ Ге́ссенська му́ха — двокрила комаха, небезпечний шкідник хлібних злаків. Найбільш злісні шкідники цієї пшениці [Полтавки] — гессенська муха і шведська муха (Вол., Сади.., 1950, 7).  Словник української мови в 11 томах