гетеродин
ГЕТЕРОДИ́Н, а, ч., фіз.
Малопотужний високочастотний генератор електричних коливань із самозбудженням, який використовують у радіоелектронних пристроях.
Діелектрометр містить генератор та гетеродин, що випромінюють НВЧ-сигнали (з наук. літ.);
Опорний сигнал може бути зовнішнім сигналом синхронізації для гетеродина (з наук. літ.);
Синхронізація гетеродинів дає можливість запобігти похибкам, зумовленим зміною фази інструментального походження (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)