гетерозигота
ГЕТЕРОЗИГО́ТА, и, ж., біол.
Клітина або організм, у спадковому наборі яких є різні форми того чи іншого гена.
Найбільша приживлюваність ембріонів спостерігається у повних гетерозигот за системами трьох досліджуваних поліморфних білків (з наук. літ.);
Гібрид – організм, який розвинувся з гетерозиготи. Це може бути результат схрещування або самозапліднення (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)