гештальтний

ГЕШТА́ЛЬТНИЙ, а, е, псих.

Стос. до гештальту.

Введено в лінгвістичний обіг і розроблено типологію гештальтних метафор, що конструюють простір концептів “життя” і “смерть” (з наук. літ.);

Саме задум, тобто гештальтний зміст, визначає, а то й диктує метрику поетичного рядка (із журн.).