гладесенький
ГЛАДЕ́СЕНЬКИЙ¹, а, е.
Зменш.-пестл. до гладе́нький¹.
Рівний-рівненький, гладесенький камінь. Сіла [Маруся] на нього (Г. Хоткевич);
Сама дорога гладесенька, хоч коти покотьоло, – ні вибоїн тобі, ні вирв, – зовсім не схожа на фронтові шляхи, розбиті та понівечені (Є. Доломан).
ГЛАДЕ́СЕНЬКИЙ², а, е.
Зменш.-пестл. до гладе́нький².
Очі позападали, брови повилазили, замість гладесеньких та повнесеньких щік стали жовті, сухі, позморщувані (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови (СУМ-20)