Словник української мови у 20 томах

гламур

ГЛАМУ́Р, у, ч.

Показна розкіш, демонстративна пишність, нарочитий шик.

Якщо робити екскурс в історію гламуру, то першими гламурними дамами прийнято вважати зірок кіно: їх наряди і стиль завжди уважно розглядалися, обговорювалися і служили зразком для наслідування (із журн.);

Культивація гламуру як престижного світоспоглядання є ніщо інше, як добровільна ліквідація духовного образу людини (із журн.);

Гламур виявляється насамперед в одязі, косметиці, а також стилі життя, розвагах і т. ін. (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гламур — -а, ч. 1》 Мистецтво одягатися та правильно і природньо носити одяг. 2》 Мистецтво шикарно виглядати.  Великий тлумачний словник сучасної мови