гламур
ГЛАМУ́Р, у, ч.
Показна розкіш, демонстративна пишність, нарочитий шик.
Якщо робити екскурс в історію гламуру, то першими гламурними дамами прийнято вважати зірок кіно: їх наряди і стиль завжди уважно розглядалися, обговорювалися і служили зразком для наслідування (із журн.);
Культивація гламуру як престижного світоспоглядання є ніщо інше, як добровільна ліквідація духовного образу людини (із журн.);
Гламур виявляється насамперед в одязі, косметиці, а також стилі життя, розвагах і т. ін. (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)