глибокодумність
ГЛИБОКОДУ́МНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. глибокоду́мний.
Магазаник, зітхаючи, вбирав голову в плечі, виморщував на чолі глибокодумність (М. Стельмах);
У Шпаківського незвично поєднувалися глибокодумність і зовсім порожній вираз очей (І. Волошин).
Словник української мови (СУМ-20)