глибокість
ГЛИБО́КІСТЬ, глибо́ко́сті, ж.
1. Те саме, що глибина́ 2.
[Голоски Потерчат:] Ми ж бо не знали, що тута гості, ми б не зринали із глибокості... (Леся Українка);
Тихо зітхають непролазні хащини, жарко парують вологі скелі, нічого не чути, крім рокотання невидимого потоку десь у глибокості (П. Воронько);
Вгорі над Ліною в космічній глибокості яскравляться зоряні візерунки неба (О. Гончар).
2. Те саме, що глибина́ 5.
В очах сеї ясної панночки було більше самої принадності, ніж глибокості думки (Олена Пчілка);
Аз-буки-вєді... Що тоді я відала? Не осягла й глибокості письма. Ішла додому – снігом пообідала. Аз-буки-вєді... Голод і зима (Л. Костенко).
Словник української мови (СУМ-20)