глибоченько
ГЛИБОЧЕ́НЬКО, розм.
Присл. до глибоче́нький.
[Пастух:] Ну, як просвітить сонце крізь той кришталь, прогріє глибоченько, як попливуть там потайні потоки, та як посуне той кришталь, мов крига (Леся Українка);
// у знач. пред.
Там глибоченько, вода холодна й немає за що вхопитися (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)