глобальний
ГЛОБА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Поширений на всю земну кулю, весь світ; всесвітній.
У його свідомість увійшов шум, що продирався крізь забите й завішане вікно. Шум великої, світової, глобальної війни, що проходила понад планетою (У. Самчук);
Тепер, після глобальної катастрофи, Земля виглядала цілком інакше (М. Руденко);
Надмірне техногенне навантаження, втручання людини в природу зумовили істотні зміни глобального характеру в навколишньому середовищі (з наук. літ.);
// Загальний, всеохопний.
– Долею “Титаніка” я цікавлюся давно. Образ його, уявіть, для мене чимось перегукується з днем нинішнім, з нашою теперішньою, дивовижно короткозорою глобальною безтурботністю... (О. Гончар);
– Протиріччя ідейні, економічні, етико-моральні заважали спільним глобальним зусиллям (О. Бердник).
2. Головний, визначальний, основний.
Глобальне завдання вдосконалення податкової системи і надання їй більш привабливого для інвестора характеру полягає передусім у мінімізації податків, що не засновуються на прибуткові (з наук. літ.);
Драматичний сюжет опери звернено до глобальних протиріч людського існування (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)